“Я пишу пісні, щоб ділитися світлом”, — інтервʼю зі співачкою KRYLATA
KRYLATA — українська співачка Анастасія Завадська, виконавиця треків “Генератор”, “Каміння у кросах”, “STAY TRUE”. Вона — переможниця MUZVAR AWARDS у номінації “Move to reality”, фіналістка Національного відбору на “Євробачення-2025”. Ми поспілкувалися з KRYLATA про творчість, “Євробачення” і подальші плани.
— Як ти зрозуміла, що спів — це справа твого життя?
— Я з маленького міста Нетішина, що на Хмельниччині. Батьки змалечку відвели мене займатися вокалом в один із небагатьох колективів там. І хоча я не навчалася в музичній школі, а в сімʼї не було тих, хто присвятив своє життя музиці, відтоді мій шлях був і залишається сповненим нею — на конкурсах, в університеті… Наразі я пишу авторські пісні й прагну виступати наживо перед великою авдиторією однодумців.
— Чи відчувала колись заздрість на свою адресу? Як з нею боролася?
— Певно, з дитинства, хоча не впевнена чи то заздрість, чи просто нерозуміння. Я памʼятаю, що часто пропускала школу, їздячи на зйомки чи конкурси, і не всім одноліткам це подобалося, але зі мною завжди була сімʼя. Я ніяк з цим не боролася — хіба можна змусити людей відчувати або дивитися на тебе інакше? Хочуть — заздрять, не заздрять — підтримують і розділяють поразки й щастя. Іноді це зачіпало, я плакала, казала собі не звертати уваги й не заздрити іншим. Мені подобалося допомагати й захоплюватися кимось.
— Яку подію у своєму вокальному житті ти вважаєш найтріумфальнішою?
— Я не схильна називати якісь особисті перемоги успіхом чи тріумфом. Це радше кроки, подорож, а я — мандрівниця, яка не просто досліджує музичний світ і має ціль, а й знаходить та будує себе в ньому.
“Неймовірні дуети”, “Євробачення”, премії MEGOGO MUSIC AWARDS, MUZVAR AWARDS, виступ на Atlas Weekend можна вважати досягненнями, але першочергово я безмежно щаслива, що в темні й холодні дні маю можливість викласти свої переживання у написані пісні, поділитися світлом зі слухачами й глядачами, виступати для військових і допомагати закривати таким чином збори, ставати для когось підтримкою.
— Ти почала брати участь у різних фестивалях і конкурсах у досить ранньому віці, а вже в десять років стала учасницею “Голос. Діти”. Як такий ранній досвід вплинув на твою подальшу музичну карʼєру.
— Це було весело й безтурботно. “Голос” вплинув не стільки на карʼєру, скільки на мої особисті якості й зростання. Найкраще в цьому досвіді — те, як безтривожно дитяча психіка реагує на стресові ситуації та співпрацю з відомими артистами.
— Твоя пісня “Генератор”, написана після блекауту в Києві, стала вірусною у TikTok. Як ти вважаєш, що саме зробило її такою популярною?
— Тригер? Несповідана пісня у моєму виконанні, яка торкається серйозних тригерних тем сьогодення, але водночас своїм позитивним нуастроєм піднімає дух. У той момент подібні композиції називали «шароварщиною», але я так не вважаю:)
— Ти вже була в лонглисті Нацвідбору на “Євробачення-2024”. Що спонукало тебе знову спробувати свої сили?
— Мій хлопець. В останню годину подачі заявок він сказав: «Краще спробувати свої сили і не пройти, ніж не спробувати взагалі». Тоді я не мала повністю готової пісні, але «STAY TRUE» мала бути почутою, і я надіслала те, що мала. Добре, що прислухалася.
Музику писав Владислав Малий, і ми вклали важливий меседж — «не втрачай себе, втрачаючи усе з війною», якщо говорити загально, детальніше можна почитати в описі пісні та почути мою особисту історію.
— На твою думку, “Євробачення” це більше про спів чи про перфоманс?
— “Євробачення” — це важко, це не тільки про пісню чи номер, і точно не про легку «популярність». Нацвідбір — це комплексна робота над усіма процесами та навичками, велика команда телебачення, безліч інтервʼю, підготовки за лаштунками, зміцнення впевненості в собі, а після — аналіз пройденого. Більше можна почитати у моїх соцмережах) Звісно, сам формат конкурсу передбачає не лише важливість і силу пісні та меседжу, а й шоу: номер, його ідеї та посил, поведінка на сцені, робота з режисерами, хореографами, стилістами та цілою командою, яка займається постановкою.
— З ким із фіналістів ти би зробила колаборацію?
— З ДК Енергетик.
— Чи щось змінилося у твоїй діяльності після участі в Нацвідборі?
— Прийшла нова авдиторія. А так — все залишилося як і було: необхідно працювати далі, збирати команду. Одній дійсно складно впоратися з усім навантаженням: від організаційних і фінансових питань до ведення соцмереж і написання пісень.
— Чи плануєш ще раз взяти участь?
— Не знаю. Поки що зосереджена на тому, щоб розкласти по поличках усі цілі та зрозуміти, як рухатися далі: випускати пісні й давати концерти.
Спілкувалася Олександра Книш
