Влада Бучко випускає альбом-триптих “Сумую” – присвята людині, яка вже його не почує
Українська композиторка, піаністка та співачка Влада Бучко презентує альбом-триптих “Сумую” – роботу, засновану на особистій історії стосунків та втрати коханого на війні.
“Сумую” написаний як щоденник, а пісні в ньому – ніби плівкові фото рідких зустрічей, сповнених ніжності, та світлої туги за тим, що вже ніколи не повториться.
Альбом вирізняє камерна, інтимна подача: місцями це реалістичні уривки розмов, а в інших – образи польоту, падіння й руху створюють ефект сновидіння.
“Він загинув у вересні 2022. І після того я випускала альбом “10”, який присвячений повністю йому. “10” – це останнє, що він мені написав. Я його запитала: “Скажи від 1 до 10, наскільки ти маєш якихось почуттів?” І він написав 10. Тому альбом так і називається”, – ділиться Влада.
Новий альбом “Сумую”, за словами артистки, народився з внутрішнього конфлікту. Вже після смерті коханого Влада дізналася про зраду й через це намагалася відмовитися від будь-яких теплих почуттів до нього.
“Дуже довго через те, що я дізналась вже після його смерті, я відмовлялася відчувати будь-які хороші емоції до цієї людини. І тим самим загнала себе в кут, бо почуття не зникли: вони існують і вони потребують якогось життя. Це життя знайшло себе в цьому альбомі”, – розповідає вона.
Звучання альбому – мінімалістичне й повітряне: лише голос і фортепіано. Над музикою Влада працювала разом із музичним продюсером Данилом Сніжко (Snizhdan).
“Сумую” – це спроба допрожити, відгорювати й відпустити. Альбом присвячений коханню, втраті та вразливості – те, з чим сьогодні живуть багато людей в Україні.
“Я би дуже хотіла, щоб пісні з цього альбому давали дозвіл усім, хто втратив, пережити ті емоції, які ми намагаємося сховати. Я хочу, щоб цей альбом був про ту любов, яку втратив, але яка від цього не перестала бути частиною життя”, – каже Влада Бучко.
Артистка говорить, що для неї цей альбом – також спроба дозволити собі бути вразливою. “Вразливість – велика сила. Вона робить з нас людей трішки більшими, ніж ми є. І тому я також присвячую цей альбом своїй вразливості, своєму намаганню любити, знаходити, втрачати, відчувати, горювати, плакати, сміятися – одним словом, жити”.
