«В страху за своє життя я рятувалася музикою», — FAYA про дебютний мініальбом, який писався у Харкові
Продовжуємо вас знайомити із новими іменами української музики. Наступна на черзі — співачка FAYA.
Розкажіть про процес написання та запису EP “ВОНА”. Знаю, що умови роботи були непростими
Цей альбом був написаний для мого першого сольного концерту, і на те, щоб написати його було лише 2 місяці. Складно було, по-перше, знайти час, щоб написати слова і музику, бо я артист самостійний і пишу свої пісні власноруч. А ще написання припало на другий повний блек-аут в Харкові, я вже не кажу про постійні прильоти. Важко морально сконцентруватися на творчості та і фізично щось записати було складно, бо майже ніколи не було світла.
Яку пісню з мініальбому написали найшвидше, а над якою працювали найбільше часу? Взагалі працюєте тоді, коли є натхнення чи для вас це щоденна систематична праця?
Взагалі натхнення така штука, яку я вмію ловити. І майже всі пісні були написані в пориві. Десь за 40 хвилин була написана пісня «Прийди», яку я присвятила всім жінкам, які чекають на своїх воїнів. А, мабуть, найшвидше я написала пісню «Разом» десь за 25 хвилин, бо просто зʼявилася мелодія в голові.
Які артисти та роботи надихали вас на створення цього альбому? Можливо, когось брали за референс, або ж просто є щось схоже по вайбу
Я артист, який уважно дивиться на те, що відбувається в світі музики. Чимось конкретним, або кимось, я не надихалася. Просто в середині побудоване відчуття стилю, який подобається.
Щодня виходить чимала кількість нових релізів, і світових і українських, тому слухачам важко відслухати усе. Як думаєте, у чому ваша особливість та привабливість для меломанів?
Вірно, в наш час є великий вибір пісень та артистів. Мабуть, сказати, що я якась особлива – не можу. Тому що багато артистів хочуть того, чого і я. Але, все ж… Я маю багато достатньо болю, досвіду і щирості. Я пишу пісні, які чіпляють, якщо вслухатись про що вони. Кожна пісня, то є музикальна терапія.
У вашому образі та музиці однозначно відчувається стиль. Це народилося у пошуках себе та музики чи одразу розуміли якою бачити себе та свій матеріал?
Я ще шукаю себе. Це складно для мене писати в одному стилі, тому що моя музика це мій досвід, мої відчуття та моя історія.
Якою піснею зі свого репертуару пишаєтеся найбільше і чому?
Пісня «Біль мине», яку я написала під обстрілами в лютому, сидячі в укритті. Вона символ незламності, моєї незламності. І в страху за своє життя я рятувалася музикою. Тому я вдячна цій пісні, і пишаюся її силою.
Чи є в Україні автори, музиканти, продюсери з якими ви б мріяли чи хотіли б поспівпрацювати? Хто вам симпатизує?
Є багато артистів, які викликають в мене повагу. А із музичних продюсерів хотіла б співпрацювати з Іваном Клименком та з Ігорем Кіріленком.
Наскільки далеко ви плануєте свою творчість? Це планування від релізу до релізу чи можливо маєте глобальний план розвитку та цілі до яких треба прийти?
Вже декілька років війни я не планую нічого далеко. На жаль, тепер є така звичка, бо ніколи не знаєш, що буде завтра. Звичайно хочеться написати багато пісень та зняти кліпи. Я продюсую себе сама, тому є труднощі. Але, маю впертість, характер та неймовірно велике кохання до музики та людей. Тому маленькими кроками до великих цілей!
