Зміни в українській музичній індустрії від початку повномасштабного вторгнення
Українські мотиви й пісенні традиції зазнавали змін впродовж багатьох століть. Однак сьогодення трансформує музичну індустрію зі швидкістю світла й надалі залишає три крапки в кінці.
Починаючи з 2014 року, життя українського суспільства перевернулося на 360°, що дозволило розгледіти обличчя російського ворога з усіх сторін. Упродовж останніх двох років Україна боронить свободу та право на життя, змагаючись з неприродним злом країни-терориста. І навіть в найскладніші часи, українці залишалися мужніми й сильними. Не схиляли голови, а підіймали “…Тую червону калину…” й рухалися далі, в унісон музичних ритмів.
Музика — особлива частина життя кожної людини, а зокрема й нації. Завдяки унікальним мелодіям й влучним рядкам пісень, людина передає емоції й почуття, які відчуває. Це одна з найкрасномовніших мов світу, яку розуміють й без перекладу, адже спілкується душа автора зі слухачами. Відповідна аналогія присутня й у теперішньому розумінні музики, яка вдосконалюється щодня. Для українців музика стала важливим елементом психологічної витримки, заряду мотивації й душевного заспокоєння, попри важкі сьогоднішні реалії. Вітчизняні артисти оновлюють давні хіти, додавши ноту сучасної тональності та створюють нові оригінальні жанри, залучивши мотиви стародавнього фольклору. Слід зауважити, що тривала війна пробудила українську могутність не лише, як держави, а й виконавців, поетів, співаків, артистів й музикантів.
В музичній індустрії України відбулося чимало помітних змін за останні два роки повномасштабної війни. Першочергово суспільства, а згодом й музики торкнулося мовне питання, тож творчість більшості російськомовних виконавців перебудувалася на україномовний лад. Відтак автори пісень почали писати виключно рідною мовою, а тим паче схиляються до перекладу давніх пісень з російської на українську, що є позитивною зміною в музиці. До перекладу своїх творів приєдналися Оля Полякова, MONATIK, DOROFEEVA, Макс Барських, NK, Наталія Могилевська та інші. Деякі зірки залишають за собою право не перекладати давніх пісень, проте залюбки довіряють це охочим виконавцям, на кшталт SHUMEI, який заспівав пісню Тіни Кароль ”Выше облаков” українською.
Чимало українців до початку війни розділяли бажання слухати російських виконавців, однак зараз мораль та розуміння монетизаційних калькуляцій сприяло викоріненню ворожого контенту з українських інфопросторів. Про це також свідчить й опитування, яке на початку травня 2023 року провела дослідницька компанія Gradus Research. За підсумками опитування виявилося, що 44,5% українців відмовилися від прослуховування російської музики від початку війни. Це дозволило українцям більш зосередитися на українських виконавцях, а зокрема відкрило нове дихання ще зовсім юним та невпізнаваним артистам, які просувають свою музику за допомогою соціальних мереж. Між іншим, соціальні мережі стали неабиякими привілеями при популяризації музичних продуктів. Однією з них є соціальний застосунок Tik Tok, алгоритм якого моментально просуває відео користувачів, а їхні оригінальні аудіозаписи набирають сотні тисяч переглядів. Чітке розуміння української культури сьогодні дає поштовх до створення нових мотивів, а зокрема й поєднання різних жанрів в один, що віщає оновлення музичних тенденцій та розмаїття стилів.
Жодна перешкода не зупиняє людей перед пристрастями, які вони відчувають, співаючи та розповідаючи про свою країну, місце, де народилися й виросли. Саме тому у воєнний час, у травні 2022 року український реп-гурт “KALUSH” став переможцем “Євробачення-2022” з піснею “Stefania”. У ній поєднано реп, український фольклор та осучаснену етніку. Позитивною стороною змін залишаються й різноманітні співпраці вітчизняних та закордонних артистів, що об’єднуються задля допомоги українській армії та людям, яким так важливо почути слова підтримки. Весною 2022 року український гурт “Антитіла” випустили спільну пісню з Ed Sheeran, яка має назву “2step”.
З негативних змін у музиці за час повномасштабного вторгнення можна виокремити плагіат творчості деяких виконавців. Звичайно, феномен ТіkТоk доволі полегшує завдання маловідомих артистів, однак іноді працю інших людей привласнюють без відома. Спостерігалися необачливі випадки, де популяризувався російський контент, перекладений українською мовою, що викликало хвилю обурення суспільства.
Коливання настроїв, різноманітності та унікальності сучасної української музики залишається невідомим до кінця, адже вона зазнає змін кожного дня. Що ж залишається відомим, то це перспектива українського культурного прошарку розширити свій вплив масштабувавши його на міжнародній арені. Музична індустрія України щоденно ставить перед собою нові та рішучі виклики, адже фундаментом нашої нації залишаються хоробрі українці, голос яких лунає по всьому світу.
Над статтею працювала журналістка Вікторія Досяк
