STEBLYUK: музика, джерела натхнення і служба в ЗСУ
STEBLYUK — артист і боєць ЗСУ, для якого творчість стала опорою в буремний час. У розмові він поділився поглядом на любов, контрасти життя, розповів про творчі плани, концепт стосунків та роботу над спільним з XASH треком «Інь-Ян».
«Інь-Ян» — це пісня про контрасти: любов, пристрасть, біль, ніжність. Як з’явилась ідея саме такої історії?
Якщо говорити саме про мій куплет, то це показує всю палітру почуттів, що вони бувають різними, що любов – це не тільки метелики в животі. Це надихає, деколи заставляє страждати, але в результаті ви все одно щасливі, якщо ви працюєте над стосунками і визнаєте свої помилки. А взагалі ідея пісні була створена саме XASH. Він написав перший куплет і приспів. Надіслав мені цю пісню як варіант залетіти до нього на фіт. І я погодився. Мені пісні писались дуже легко.
Що для тебе означає символіка інь-ян у контексті стосунків і життя загалом?
Перш за все, це про баланс. Якщо ми говоримо саме про стосунки, а не про всесвіт, це такий самий баланс в стосунках, віддача любові, визнання тих самих помилок. Коротше, це повноцінна постійна праця над стосунками. Якщо баланс втрачається, або його не існує, то це партнерство, на жаль, завершуються і в ньому ніхто не буде щасливий. Головне балансувати з двох боків: віддавати й отримувати. Тоді стосунки складаються. Так само і відносини.
У пісні відчувається сильна емоційна глибина. Чи є в ній щось автобіографічне?
Безумовно. Я не можу точно стверджувати про що писав XASH, але я впевнений, що він писав про той спектр почуттів, який прожив. А я писав про любов, заради якої хочеться змінюватися, любов, яка також підтримує і змінюється. Знову ж таки, повернемось до другого питання, про збалансовані стосунки, в яких є гармонія і розуміння.
Як відбувалась співпраця з XASH? Як ви поєднали ваші музичні світи?
Все почалося з батл-репу. Ми брали участь минулоріч участь в батл-репі онлайн. Він був учасником, я також. І, мабуть, на раунді четвертому я просив в XASH зводити мої батлівські треки. Ми були в різних дивізіонах, ми не пересікалися разом на полі бою, умовно. І він зводив мені музику. Ми замечилися досить легко і одразу. Там і почалися розмови про спільні треки, про фіти. Ми планували, планували, думали, які це будуть треки. В один з вечорів XASH просто скинув мені демку “Інь-ян” і я вже на другий день йому віддав свій парт для цієї пісні. Тому нас поєднала музика, хіп-хоп і спільне бажання щось створити.
Якщо коротко — якою емоцією ти хочеш, щоб слухач вийшов після прослуховування «Інь-Ян»?
Я хочу, щоб слухач вийшов натхненим, сміливим і з розумінням того, що в стосунках має бути багато праці і обом має бути комфортно.
Ти продовжуєш писати музику навіть під час служби в лавах ЗСУ. Як змінилось твоє бачення творчості за цей час?
Нічого такого кардинального не змінилося в плані написання тексту і музики, бо я завжди пишу музику собі в голові і кладу на гітару, а гітара поруч. А тексти я звик писати вечорами. Тобто я дуже часто пізно лягаю спати, бо я пишу текст. Тоді особисто в мене йде натхнення. Якщо говорити вже про інструментальну складову, тобто аранжування, це вже трошки складніше. Тут вже мені допомагає матеріал, накопичений до ЗСУ. “Інь-ян” був записаний до Збройних Сил.
Якщо говорити про нові треки, які написані вже під час служби, наприклад кілька батлових треків, вони не йдуть на майданчики. Ну і безпосередньо трек з аlyona alyona, який вийшов 13 листопада на всі платформи. Продовжується написання також однієї пісні з моїм другом Марком Квіткою «Ніч». Тут повністю музика і текст були написані мною. Вже аранжування ми робили разом, але якщо говорити про основу, то я писав його на проєкт «Неймовірні дуети» з Олею Поляковою. Але так вийшло, що ми з Олею не випустили цей трек, я вирішив його випустити все ж таки в дуеті і спробував це зробити в чоловічому дуеті. Тобто, де два хлопи співають про свої почуття до другої половинки, які вони мають. Це поєднувалося в квартеті Олександр Пономарьов, DZIDZIO, Артем Пивоваров, ALEKSEEV. А в нас дуетна історія.
Як ти знаходиш час на музику?
Ввечері, якщо є безсоння і пре, я обов’язково щось написую. Або чимось надихаюсь, або в мене, умовно, є якісь питання, які хочеться розкрити, я накидую текст і вже безпосередньо починаю його опрацьовувати. Тому що через службу історія створення, аранжування, мастерингу стала складнішою. На це треба ресурс, а його не так легко знайти. Саме фінансовий ресурс. Але приклад того самого треку з XASH – це взаєморозуміння, плюс це підтримка один одного. XASH допоміг тим, що він зводить і майстерить, він взяв цю роботу на себе. Ми там тільки розподілили, як оплатимо біт і все.

Хто або що надихає тебе сьогодні на створення нових пісень?
Все залежить від стилю пісні і жанру. Якщо про любов, то в мене є людина, яка мене надихає. Якщо говорити про соціальні треки, то це, звичайно, те, що я проживаю, слідкую і спостерігаю в цьому буремному світі. Тобто все залежить від концепції пісні. На кожну тему є своя форма натхнення. Тому, якщо я, наприклад, пишу про бригаду (в мене зараз йде робота над треком для моєї бригади), то там я надихаюся побратимами, воїнами, які тримають фронт. Якщо говорити про любов, то надихаюсь почуттями, якщо говорити про соціально-гострі питання або щось абстрактне, то на це мене може надихнути якась книга або прослуховування того чи іншого виконавця.
Розмова з Давидом нагадує, що навіть у найскладніші часи творчість здатна тримати рівновагу й допомагати знаходити свій внутрішній “Інь-ян”.
Спілкувався: Михайло Товтин
